18.03.2012 00:42

3 | 3

Магнолії лимонний дух

Як тільки у повітрі запахне весною, відразу виринає у пам`яті лірика Володимира Сосюри...

Магнолії лимонний дух,

Солодкі мрії олеандри...

А в небі огненні гранати,

і мислі зоряно цвітуть...

О, моря гул! О, моря гул...

І шарудіння хвиль на пляжі.

А там панелі ще в снігу

й морозу огневі масажі.

Ми хвилі любим, хвилі любим.

Самі народжені од хвиль.

О, притули вишневі губи

ти до моєї голови!

Хвилини бій, хвилини бій...

Я чую, як біжать секунди,

Я бачу космоси в траві,

в твоїх очах заграви бунту.

Магнолії лимонний дух,

солодкі мрії олеандри...

а в небі огненні гранати,

і мислі зоряно цвітуть...

1923

Візьміть участь в обговоренні

19.03.2012 17:47 © ... => Одягнута в чорне

Згодна, дах зриває...

19.03.2012 17:46 © ... => Оля Стасюк

Нічого! Ось весна прийде, дізнаєшся!

19.03.2012 17:46 © ... => Тетяна Чорновіл

І Вам дякую!

18.03.2012 21:49 Одягнута в чорне

я аж ніби відчула той солодкий і якийсь безмежний аромат, який здатен просто дах зірвати, випускаючи на волю не знані доти бажання

18.03.2012 20:56 Оля Стасюк

Чудово) А я й не знаю його творчості крім шкільного "За Україну"

18.03.2012 12:58 Тетяна Чорновіл => ©

Чарівна поезія! :)) Дякую!

18.03.2012 10:28 Сашко Новік

гарно. дякую що ознайомлюєте

18.03.2012 01:57 Каранда Галина => ©

{#}

18.03.2012 01:55 © ...

Галю! Добраніч Вам! Солодкий сон хай дім Ваш відшукає!

18.03.2012 01:47 Каранда Галина => ©

))))) аааааа! а я думала: ого-го!)

18.03.2012 01:46 Каранда Галина => ©

ну, паніка - це річ не контрольована й непередбачувана, і від статі це не залежить.

18.03.2012 01:46 © ...

Я уточнюю: у 1982 році. Він, бідний, вироблений на цьому водійстві (а був водієм геологічної експедиції) прожив усього 70 років.

18.03.2012 01:45 Каранда Галина => ©

тоді ясно, звідки це в Вас...
а в мене ні до такого віку ніхто не доживав, ні в Індії не був... селяни ми... може тому нікуди й не тягне, не знаю. але дійсно не тягне.

18.03.2012 01:41 © ... => Каранда Галина

Колись давно-давно я летіла до Будапешту й біля мене сидів мужик, якого так трусило, всього пройняло холодним потом, що я від огиди не знала, куди подітись. Чи напийся заспокійливого, чи не лети, але отак себе поводити, ще й чоловіку!

18.03.2012 01:38 © ...

Галю! Мій дідусь, хоч і був простим водієм, у 1982 році їздив через профсоюз у турпоїздку до Індії. Взяв із собою фотоапарат із кольоровою плівкою і зробив дуже багато слайд із Індії. Для мене у дитинстві це було щось неймовірне! Я тепер їх дуже рідко дивлюсь, але тоді це було казково заворожуюче - вся родина на одному подихові й коментарі діда! Так із дитинства східна казка, Індія... А ще індійські фільми, їх, мені здається, всі діти у Радянському Союзі любили!

18.03.2012 01:35 Каранда Галина => ©

ага!) дивно)

18.03.2012 01:33 © ... => Каранда Галина

Ох, чесно, що боюсь, то боюсь, але все одно біля ілюмінатора сідаю... Незбагненний парадокс...

18.03.2012 01:30 Каранда Галина => ©

))))) це хтось мені доказував, що висоти боїться!)))

18.03.2012 01:28 © ... => Каранда Галина

Але для мене - мандри, сама можливість "відірватись від землі під крилом авіаліній" переважує всі ті ризики всіх тих холерних цеце! Налякали! Нас так просто не візьмеш!

18.03.2012 01:24 Каранда Галина => ©

{#} так отож!)))) ні жарко, ні холодно, ні мухи цеце не кусають!

18.03.2012 01:22 © ... => Каранда Галина

Зараз добре й дома подорожувати, як хто дорогу погано переносить - увімкнув дискавері... і нікуди їхати не треба.

)))))) ну що робити, - я дійсно дуже дорогу не люблю))) ось як будуть замість автовокзалів телепортатори, як в кіно про Алісу Селезньову, тоді я й подорожуватиму!))))

Пам`ятаєте, як Червона Шапочка співала? "Если ты такой пугливый - сиди дома, не гуляй!". Золоті слова. Живуть же там люди! Це більше Африки екваторіальної стосується. І то знаю одних, у Нігерії жили, робили щеплення й все одно малярією жахливо там мучились... Це, пам`ятаєте, як старий Кайдаш, постував, щоб не втопитись?..

))))))) хіба тільки за компанію!)

))))))) як би сказала Оля :" тю..."
)це ж, мабуть, купу прививок треба, щоб туди їхати!)))

А про спільну екскурсію - це дуже заманливо! Ви також поїдете?

Японією не дуже марю, це, як інша планета, що завжди цікавить. А от мені більше теплі краї - Індія, Непал, Камбоджа, Сінгапур та навіть Таїланд.

я дивуюся, скільки на Порталі поціновувачів Японії: Ви, Оля, Суворий, Панасюк... Ви чи разом на екскурсію зберіться, чи що?:)))

Галю! Краса неймовірна! А головне - вони не пахнуть, добре морозне повітря переносять, а ще їхня батьківщина - Японія. Квіти Сходу... Ех, хоча б на один день... щоб уже снитися той Схід перестав!

Дякую! Сосюра все ж неперевершений лірик!

Ця поезія Володимира Сосюри побудована на поєднанні різних типів людських чуттів. Поет з`єднує ніжні пахощі, які у всіх асоціюються із весною, із зоровими і навіть, якби ми зараз сказали, віртуальними образами. Потім тут ще помітною є фігура повтору і звукового обігрування - "ми хвилі любим, хвилі любим", "народжені од хвиль", "хвилини бій, хвилини бій". Загалом для мене ця поезія якась наскрізь непманівська, так і бачу капелюшок, манто і ... вишневі губи!

полізла в гугл, а їх там СТІЛЬКИ!!!!!!!! і такі різні! краса!)

18.03.2012 00:52 Мальва СВІТАНКОВА

Я б сказала романтично +тонко = Содобалось!!!)))))))

Галю! Дякую! Це - азалії! Так їх люблю! Були сьогодні у ботанічному саду, стільки емоцій позитивних отримали! А моя, уявляєте, пропала азалія, стільки років цвіла й радувала...

)))) ну, Сосюру коментувати не беруся, а фото у Вас яскраве!) а що то за квіти за Вами?



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ