До дня боротьби зі СНІДом

5 | 2

«Помираючи» — Мініатюра

28.11.2014  © Вікторія Легль

Проблема ВІЛ-СНІД сьогодні актуальна як ніколи. У світі мільйони людей живуть із цією недугою і... помирають. Наодинці з собою, наодинці зі світом. Шкода, що тема ВІЛ-СНІД недостатньо розкрита, їй не приділяється належна увага. У світі багато байдужих сліпців і глухих, є й німі. Сподіваюся, що читаючи цю мініатюру, ви зрозумієте мене, дослухаєтеся. Написано напередодні Дня боротьби з ВІЛ-СНІД. Присвячую ВСІМ з ВІЛ-СНІД.

Твоя рука надії, мов той круг,
Підтримує мене на хвилях долі,
Що сипле, наче в рану дрібку солі,
В мої сліди майбутні. Ти мій друг!..

ВрОздріб – літери звичні, а разом,
В людських долях лишаючи слід,
Творять слово, приречене часом,
У смертельному вироку – СНІД.

4 | 8

«На здоров`я» — Вірш

21.12.2011  © Олександр Новіков

Шо ми, блін, за люди!
Не такий - зацькувати,
інфікований - ізолювати
анонімно, не то гірше буде.

Дощ холодний. І біль, і туга.
Хочеться мрії, надії, відради.
А вона там – у небі над Бугом,
Де небеса, тонкі від зорепаду...

5 | 9

Вірш - Розбудить плач дитячий мертвих... | Тарас Іванів

30.11.2011  © Тарас Іванів

Розбудить плач дитячий мертвих,
Сліз ріки біллю миготять.
Та сталь не з’їсти до душ черствих –
В тупих обличчях люди сплять.

Зима ступає першим кроком
В грудневі задуми невпинні.
Вітань чарівних з Новим Роком
Чекають, як і всі, невинні
Нещасні діти...

5 | 2

«Серця враз зупинились» — Акровірш

30.11.2011  © Іва

Ніхто не застрахований від цього, ніхто не знає коли і де з ним це може трапитись.

5 | 3

«Гасло» — Акровірш

28.11.2011  © Олександр Новіков

Захворівше суспільство ховається,
Уникати намагається поглядів,
Прокази моєї стидається,
пИльно чекаючи роздумів.

5 | 1

Стихотворение - Каналом жизни гондольере СПИД...

22.09.2011  © Микола Чат

Каналом жизни гондольере СПИД
Свой невод чёрный медленно влачит.
Гондолу, оттолкнув большим шестом,
Он жертву ищет на пути своём.

4 | 9

«ВІЛ» — Вірш

07.07.2011  © Олександр Новіков

Але ж життя на цьому не спинилось,
І боротьбу свою я продовжу трохи інакше,
Тож доки серце моє не спинилось,
Все що не сталось це завжди на краще.

5 | 3

«Исповедь» — Рассказ

22.05.2011  © Наталья

Серое утро, на больничной койке сидит маленькая девушка. На бледном лице огромные серые глаза.
Вчера вечером в моём офисе раздался звонок: - Эта девочка предложила мне написать её историю.
Я пришла в палату, она, казалось, не заметила моего присутствия, вдруг вздрогнула и обернулась, - Здравствуйте Наташа – проходите, не бойтесь. Я долго думала, стоит ли рассказывать свою историю. Много нас таких развилось – невесёлая улыбка тенью пробежала по её лицу, - но потом решила, что это необходимо не столько мне, сколько тем девчонкам, которые думают, что такие проблемы их, никогда не затронут.

5 | 16

«Крик ненародженої душі» — Вірш

02.12.2010  © Тундра

Матусю, матінко рідненька!
О, Богом дана мені ненька!
Чому позбутись захотіла
Мого малесенького тіла?

Я навіть ще не встиг нічого:
Пізнати доброго і злого,
Повітря носиком вдихнути,
А вушками почути стукіт.

вимога прощання написана на мовчанні
залишиться смуток на підлозі зради
лиш вічність залишки страждання
немає відстані умовної команди