30.11.2012 14:25
для всіх
5714
    
  22 | 23  
 © Тетяна Чорновіл

СНІД

СНІД

з рубрики / циклу «ПРИСВЯТИ»

Скільки б про СНІД не писали і не говорили, чомусь кожен з нас вважає, що ця хвороба існує деінде, тільки не поруч нас – не в моєму місті чи селі, не в моїй області, не в моїй країні. Проте статистика річ уперта, а ми з вами маємо нині страшні цифри: кожен 100-й мешканець України – ВІЛ інфікований. Україна входить в пятірку у світі за темпами поширення цієї хвороби Абсолютна більшість інфікованих ВІЛ особи віком 20 – 39 років.

ВрОздріб – літери звичні, а разом, 

В людських долях лишаючи слід, 

Творять слово, приречене часом, 

У смертельному вироку – СНІД.


Думав я, безтурботний, наївний, 

Вирок цей проминути в обхід, 

Та діагноз мій – ВІЛ-позитивний, 

А по іншому – хворий на СНІД.


Рветься слово коротке луною

В запитаннях із тисячі бід:

Чом це сталося саме зі мною?!

Де він взявся, проклятий цей СНІД?!


В помилках тихо відчай конає, 

Обриваючи мій родовід…

Ненароджений син не пізнає

Це жахіття під назвою СНІД.


Вірю все ж крізь зневір’я облуди –

Лих смертельних позбудеться світ!

Не згадають майбутнього люди

Навіть слова безглуздого – СНІД…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.11.2017 14:35  Наталія Старченко => © 

Страшно.

Боляче.

Безмірно шкода, що таке буває

Скоріше б вийшло у світу позбутися цієї напасті..............

Вірш красивий ,дякую Вам за це актуальне творіння

 28.11.2014 00:13  Ганна Іскренко => © 

Дуже сильний і правдивий вірш. СНІД - це дійсно те, що не можна ігнорувати. Колись моя близька людина підозрювала в себе це горе, але, на щастя, підозри не справдилися. Так от, вона мені зізналася вже після аналізів: доки чекала на вирок, найстрашнім було відчуття абсолютної самотності і ізольваності. Неначе всі люди окремо, а вона - окремо, у якомусь коконі. А ще вона весь повторювала собі: мама не повинна знати, бо її це вб`є. І от вже після цієї сповіді я зрозуміла, що не можна лишати людей нодинці з цією чумою, треба знаходити в собі сили на розуміння і толерантність. Вибачте за цей довгий коментар, просто цей вірш збурив підзабуті емоції.

 01.12.2012 10:24  Каранда Галина => Микола Щасливий 

вчора сидимо, новини дивимось, звучить фраза: "сьогодні - міжнародний день сексу", і тут Сашко мій видає: "ну треба ж! А завтра - день СНІДу! оце натяк!" я від такої глобальності висновку до стільця приклеїлася... не чекала)))))))))))))))

 01.12.2012 02:36  Наталя Данилюк => © 

Це дійсно наболіла тема,про яку не варто мовчати...Більшість людей байдужі до цієї проблеми лише тому,що їх це не торкнулося.Та ніхто не застрахований від цієї чуми,яка так агресивно поширюється серед людей.Ви-молодець,що зробили свій творчий внесок у проблему боротьби зі СНІДом.Хочеться,щоб люди серйозно задумувались над цим і не легковажили своїм здоров`ям.Те ж саме стосується і медиків,чия халатність теж іноді є причиною зараження пацієнтів лікарень цією смертельною недугою...

 30.11.2012 22:57  Микола Чат => © 

Почули б інші, поки що здорові цю сповідь. Гарні рядки.

 30.11.2012 21:24  Тетяна Белімова => © 

Будемо сподіватися! Скілька на цій землі бід, і СНІД - одна із найстрашніших...

 30.11.2012 17:12  Ем Скитаній => © 

СНІД страшна штука вже сама по собі - а додати сюди сексуальну нерозбірливість, абсурдність трактування суті кохання - вона природна, Господом закладена - кохання задля продовження роду людського... а зараз - що?.. мужик+мужик і діва+діва?..от де дійсно до смерті кохання... не хочу далі продовжувати - тема ця гостра і болюча. особливо на тлі старіння нашої нації.

 30.11.2012 15:37  Бойчук Роман 

Болюча тема.
В якості комента відрив щось зі свого раніше написаного:
ВІД ІМЕНІ ХВОРОГО НА СНІД
Твоя рука надії, мов той круг,
Підтримує мене на хвилях долі,
Що сипле, наче в рану дрібку солі,
В мої сліди майбутні. Ти мій друг!
Кричить душа і мліє серця стук;
Як в інії – буття-гілки в полоні;
Від болю вже потріскалися скроні.
В тобі лише, мій друже, щирий звук.
Життя вже ледь жевріє від недуг.
СНІД умертвляє всі живі надії,
На вітер спопеливши усі мрії.
В своїй руці тримаєш ти мій дух.

 30.11.2012 15:34  Деркач Олександр 

Є така проблема, болюча для тих хто з нею зіткнуся, у нас в місті на минулий рік було по моєму чоловік 30 на 50 000 населення...а я останнім часом бачу багато дітей з хворобами серця, в Чернігові в кардіоцентрі де я часто буваю,цілий дитячий поверх, не враховуючи обл.лікарні, в Україні 1 200 000 з цукровим діабетом, 20-25% смертність...

 30.11.2012 14:28  Каранда Галина => © 

так, страшне слово....