Без тисяч слів — Вірш
© ЯрекБез тисяч слів, бо ти така одна Вже Валентина день, а там весна Адалі літо час для поцілунків І осінь теж багатий на дарунки
Без тисяч слів, бо ти така одна Вже Валентина день, а там весна Адалі літо час для поцілунків І осінь теж багатий на дарунки
Привітання до Дня Валентина Привіт. Як справи? Знов я спозарання. І знову за наявності підстав. Пишу тобі вітання з Днем кохан...
Чекає жінка в шовку, в оксамиті, Чекає у російських соболях, У латаній свитині і спідниці, ...
Листів моїх не спалиш — не згорять, бо писані живим палким коханням... Лелечим пір`ям дні ...
Чуєш, ледарю! Ану злазь, зі зручної тобі хмарини. Бери лука й негайно вразь, В серце любу мені дівчину!...
До чого може призвести вiдчай. На що здатні люди заради помсти. У що може перетворити життя одна юнацька помилка. І, звичайно, про силу кохання ...
Знайди мене зараз! Втомився чекати! Зустрiнься сьогоднi! Поклич у цю мить! Зламаємо разом ми будь-якi грати, Бо справжнє кохання нiчим не спинить! ...
Я тобі на Валентина Подарую телефон – Чорний або ліпше білий Apple 5S іPhone.
Закоханим у дівчину, У жінку, у життя - Зі святом Валентина, Всім щастя й майбуття!
Українську пісню присвячую всім закоханим
В той день коли натхненний Валентин, Розносить по Землі палкі вітання, Хотіла побажати Вам усім Земного довговічного кохання.
Любов з тобою не постійна, бо по життю дратуєш сильно. На тобі червоний світер - я червоне не люблю, хоч приніс червоні квіти.
Тремтить рука, сльоза щоки торкнулась, Думки, як гейзер, рвуться із єства. Навіщо, Боже, я таки проснулась? Знов хвиля немочі туманом накрива.
Зілля у колбі. Цифри магічні. Каменю формула. Мій еліксир... І Мефістофель – товариш привичний Надить мене в задоволення вир.
Ніч роз`ятрювала рани, Витинались із думок Фіолетові світанки, Ноти й дощ із пелюсток...
Зимний морозний час – Люта година! Та в серці свято в нас – День Валентина! Лапкою напишу слова в рядочок: – Тебе кохаю я, любий коточок!
Я пожартую. Відішлю до скриньки Тобі сердечко з ангелом всіх мрій. Моя маленька, ніжна валентинка Не буде дивним символом надій...
Світанок манить наче казка З обіймів ночі в світлий час. Твоїх очей невтомна ласка, Мене чарує кожен раз.
В край далекий тридев‘ятий, В тридесяті нетрі світу На коні гінець завзятий Звістку ніс несамовиту.