Не вирок....
- Він сліпий. Сліпий!!! Життя вчить падати. Помилятись…Вибір…Він є…Але не в мене. Ти робиш мені боляче. Йди. Йди!!! Будь ласка, залиш мене…Вибір зроблено. Тривало й довго…Ти помилився. Ми не разом. Нас не існує…Я…Ні, йди, назавжди, не повертайся… Тобі боляче??? Не обертайся… Йди…Залиш. Я спокійна, вже все вирішено, назавжди. Треба переконуватись на помилках. Власних. Не повертайся. Прикро. Ні не плачу. Варто утриматися, щоб стати… Місто…Воно знущатиметься…Я спатиму, а ти йди. Назавжди, навіки, забудь, обернись, не повертайся…Не залишайся, забирайся геть!!!
І ти залишилася…Сиділа на підлозі, запиваючи приреченість залишками сліз і чогось алкогольного…Тобі було байдуже…Головним було те, що воно автоматично спалювало внутрішні органи, залишаючи на їх місці попелястий слід…Довго лунатиме мелодія прощання…Довго…А ти чекатимеш. Він не повернеться. Залишив… Пішов… Вимога…
вимога прощання написана на мовчанні
залишиться смуток на підлозі зради
лиш вічність залишки страждання
немає відстані умовної команди
перли відвертістю по стелі
тіні заполонили уяву за думками
повернеться залишками оселі
метелики за пташками
ти не знаєш я вимагатиму повернення
залишатиметься три крапки
подумки життя завершення
хто робитиме відверті ставки
ніколи уявляти стриматись сльозами
палити алкогольні замки
зробити боляче убити забути словами
задля тривалості крапки
кімнатами блукати снами убити
ламати справедливість вічності
рахувати кроки сновиди
змагатись вітер за спритністю
діагноз не вирок задля життя
варто спраги холодного змаху
крил не чутно від каяття
на даху влучно від краху
не буде янголам ніч приносить
дихання мертвого світанку
хвороби мряка приносить
поцілунки правду коханки
кімната не рятунок від плину
життя друзі не задля зради
руками тримати устами малину
сік цілувати пити часу владу
сміятись жити пам’ятати миті
пристрасті страху забути
про відчай закриті
не всі шляхи минути
хтось вартий любові твоєї
інші стримані власним страхом
ти обраний для вічності галереї
інші під лупою комахи
спочатку життя від абсурду
невідомо звідки увага
інколи крізь призму скруту
деінде прямує спрага
не здаватися ніколи прямувати
елементарно забути здатися
власноруч змити кров із кімнат
и
ранок варто власне змагатися
окремим листом отримати щастя
криком не роздерти примарні снасті
Ми сперечаємось із янголами…Задля тиші не варто сперечатись. Вони обрані. Світом і життям…СНІД – не вирок…Це лише початок життя…Без зрадників…
