Перше вересня — Вірш
© Наталя ЗабілаЖовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкрито навстіж двері в школі —
ідуть до школи первачки.
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкрито навстіж двері в школі —
ідуть до школи первачки.
Літо стернями пішло,
Входить осінь у село.
Я люблю рум`яну осінь,
Над садами чисту просинь,
Молотарки спів у полі,
Перший дзвоник в нашій школі...
Прокляття! Все продать готові!
Ви! Совка нащадки безголові!
Та будьте прокляті на вік!
У радіснім колі вітань і бажань
Дорослі й малеча пірнають в День Знань,
Радий прадід й прабабуся
Банту - казочці на Ксюші.
Шлем вітаннячко від нас –
Класно йдеш у перший клас!
Я знала цю дівчинку зовсім маленькою –
Портфель величезний і світлі беретики.
Тепер у навушниках музика бренькає
І личко вкриває три шари косметики.
Сьогодні знову йду до школи.
Такий у жовтні день ясний.
Я хочу вчительку вітати
І в ранець вклав малюнок свій!
Дар учителя – добро,
Що крізь серце проростає
І для нас з порогу сяє!
Дар учителя – добро!
Учителю, навчіть мене літати –
Думками понад хмарами сягати!
Вересень прийшов до нас,
Вже до школи іти час,
Всі радіють, мама, тато,
У родині справжнє свято.
Костик цього дня знаній чекав ціле літо. Аякже, він йшов до школи, а отже був уже зовсім дорослим!
У осені по признакам,
Чудова є пора,
Кінчаються канікули,
Спішить у школу дітвора.
Навколо пустки школи
Улітку ходив сум.
Перші не сміливі кроки,
По важкій стежині знання,
Такі незнайомі уроки,
Таке незвичайне життя.
Жовтий лист летить додолу,
Я крокую прямо в школу,
Тут рідне все мені,
Вірні друзі, вчителі.
Давно книжки чекають в ранці
Й піджак, не вдяганий ніколи
Вже перше вересня! Тож вранці
Повинен знов я йти до школи.
Дзинь-дзень, дзинь-дзень дзвенить дзвінок,
Поспішаю в клас я на урок,
Багато ще чого не знаю,
Знання я в школі добуваю.
Сьогодні рано, як ніколи
Проснувся я тихенько,
Час уже іти до школи
Ходімо моя, ненько.
Першого вересня учні не вчаться – вчителі розказують їм все про школу.
І Петрика з Іваном теж вела їхня вчителька, Світлана Григорівна.
Вона сказала, що зараз їм треба стати по двоє. Петрик, зрозуміло, став в пару з Іваном, своїм першим шкільним другом.
Треба сказати, що у головного героя прізвище Галушков. Гаразд? Щоб Ви потім не плутались.
Так от, сім’я Галушкових пішла в школу на перший дзвінок.
Как-то осенним утром
Встал над Землей рассвет,
Нас собирали в школу
На целых десять лет .
Мы будем учить науки
О том как спят моря,
И трутся об ось медведи,
И вертится Земля…
Перший дзвоник нас кличе до світла
Чистих знань, і в натруджені дні.
Почуття закінчилися літні,
Почуття почалися шкільні...
Зошити з книжками в ранці,
Бант у кіску вплівся вдало!
Все! Нарешті рано-вранці
Перше Вересня настало!
До школи йти пора дитині,
Приємні клопоти, витрати…
А ще прекрасно те, що нині
Так просто стало вибирати:
Вітаємо всіх викладачів, учителів, учнів та студентів з 1 вересня!
Свято 1 вересня – День знань – був проголошений Указом Президіума Верховної Ради СРСР 1 листопада 1980 року.
В цей день розпочинається новий навчальний рік.