Перше вересня — Вірш
© Наталя ЗабілаЖовтіє листя на тополі. Летять у синяві хмарки. Відкрито навстіж двері в школі — ідуть до школи первачки.
Жовтіє листя на тополі. Летять у синяві хмарки. Відкрито навстіж двері в школі — ідуть до школи первачки.
Літо стернями пішло, Входить осінь у село. Я люблю рум`яну осінь, Над садами чисту просинь, Молотарки спів у полі, Перший дзвоник в нашій школі...
Прокляття! Все продать готові! Ви! Совка нащадки безголові! Та будьте прокляті на вік!
У радіснім колі вітань і бажань Дорослі й малеча пірнають в День Знань,
Радий прадід й прабабуся Банту - казочці на Ксюші. Шлем вітаннячко від нас – Класно йдеш у перший клас!
Я знала цю дівчинку зовсім маленькою – Портфель величезний і світлі беретики. Тепер у навушниках музика бренькає І личко вкриває три шари косметики.
Сьогодні знову йду до школи. Такий у жовтні день ясний. Я хочу вчительку вітати І в ранець вклав малюнок свій!
Дар учителя – добро, Що крізь серце проростає І для нас з порогу сяє! Дар учителя – добро!
Учителю, навчіть мене літати – Думками понад хмарами сягати!
Вересень прийшов до нас, Вже до школи іти час, Всі радіють, мама, тато, У родині справжнє свято.
Костик цього дня знаній чекав ціле літо. Аякже, він йшов до школи, а отже був уже зовсім дорослим!
У осені по признакам, Чудова є пора, Кінчаються канікули, Спішить у школу дітвора. Навколо пустки школи Улітку ходив сум.
Перші не сміливі кроки, По важкій стежині знання, Такі незнайомі уроки, Таке незвичайне життя.
Жовтий лист летить додолу, Я крокую прямо в школу, Тут рідне все мені, Вірні друзі, вчителі.
Давно книжки чекають в ранці Й піджак, не вдяганий ніколи Вже перше вересня! Тож вранці Повинен знов я йти до школи.
Дзинь-дзень, дзинь-дзень дзвенить дзвінок, Поспішаю в клас я на урок, Багато ще чого не знаю, Знання я в школі добуваю.
Сьогодні рано, як ніколи Проснувся я тихенько, Час уже іти до школи Ходімо моя, ненько.
Першого вересня учні не вчаться – вчителі розказують їм все про школу. І Петрика з Іваном теж вела їхня вчителька, Світлана Григорівна. Вона сказала, що зараз...
Треба сказати, що у головного героя прізвище Галушков. Гаразд? Щоб Ви потім не плутались. Так от, сім’я Галушкових пішла в школу на перший дзвінок.
Как-то осенним утром Встал над Землей рассвет, Нас собирали в школу На целых десять лет . Мы будем учить науки О том как спят моря, И трутся об ось медвед...
Перший дзвоник нас кличе до світла Чистих знань, і в натруджені дні. Почуття закінчилися літні, Почуття почалися шкільні...
Зошити з книжками в ранці, Бант у кіску вплівся вдало! Все! Нарешті рано-вранці Перше Вересня настало!
До школи йти пора дитині, Приємні клопоти, витрати… А ще прекрасно те, що нині Так просто стало вибирати:
Вітаємо всіх викладачів, учителів, учнів та студентів з 1 вересня! Свято 1 вересня – День знань – був проголошений Указом Президіума Верховної Ради СРСР 1 л...