Щем
Вірш про жовтень
Навколо жовтіє листя і мліє воно від дощу,
А вітер вбирає землю у ту жовто-багряну красу...
А жовтень разом з дощем ховають холодні ночі,
Як і осінь під жовтим плащем ховає мої заплакані очі...
В моїх руках ще жовтіє вчорашнє кохання...
Хотілось його вберегти, та треба було б братись зарання...
Ці сльози...вони течуть невблаганно..,
Хотілося б все повернуть, та серце знає що марно...
І знову мокре, жовте листя лежить,
А вітер й мої сльози у те жовте коло манить...
І знову цей шелест навіяв мені чекання,
Та тільки давно вже зашерхло наше з тобою кохання...
Ти міг би усе повернуть,
Не дати йому погибнуть...
Та серце все дужче щемить -
Породжує все до загину...
І знову разом із сірим дощем
Від болю стікають сльози...
І навіть маленький вже щем
Породжує бурі і грози...
м.К.,
