Морок
Здіймалися у вись думки
І почуття нестримні там стрічали
Відкрились очі на усі гріхи
А на шляху зустрів їх Чорний ангел
В обіймах Темряви лежить душа
А сам Диявол їй співає колискову
І бачить вона в своїх Чорних снах
Солодкий Морок огортаючий довкола
Як хоче серце вирватись з неволі!
Як хоче смуток обернутись в сміх!
Але душа не пустить, їй там добре,
Її гойдає насолоди Гріх
П’янкою радістю наповнить божевілля
Усякий сенс втрача здоровий глузд
І я ковтаю жадно теє зілля
Устами спраглими з її гарячих вуст...
2009