В серці скривавлена рана
В серці скривавлена рана,
Я хотіла й не знала чого,
Від кохання весела і п’яна
Я торкалася тіла твого.
Я в обіймах твоїх розставала
І безвольно покірна була,
Як дитина тебе покохала
І тобою єдиним жила.
Я тоді, наче, вийшла з туману,
Ти промінням мене засіяв,
Обіймав свою милу, кохану,
Й ні на кого б і не проміняв.