Субота Олександр Час
Час невпинно стирає минуле,
Тих бурхливих, полум’яних літ.
Старожили іще не забули,
Як калічила доля їх вік.
Як злостива війна відбирала,
Мирне небо на рідній землі,
І як мати сіда все чекала,
Із війни вже загиблих синів.
Час невпинно стирає минуле,
Вже в окопах зляглася земля.
На гранітній стіні потемніли,
Ще колись золоті імена.
І лягають лиш спомином квіти,
До підніжжя солдатських могил.
Яблунь цвіт похилив свої віти,
Обеліск від журби почорнів.
31.03.2012 22:05 Сашко Новік |
 актуально |
31.03.2012 11:07 Андрій Гагін => © |
 Стирає не тільки час... |
 30.03.2012 21:54 © ... => Каранда Галина |
Війна триває допоки не поховані останки загиблих.Наша країна ніколи не завершить цю війну.На мою думку тема ще досі болюча і актуальна. |
30.03.2012 21:48 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую.Долі звичайних людей,котрі зламала війна, ще будуть довго говорити про себе. |
30.03.2012 21:42 Чернуха Любов => © |
 спомини тужливі тільки з розповідей..сумно |
30.03.2012 21:42 © ... => Каранда Галина |
Немає.Але я думаю, суть не зміниться,а взагалі чого б і не запозичити іншомовні слова. |
30.03.2012 21:40 Каранда Галина => © |
 а взагалі вірш дуже гарний... зараз майже ніхто не пише про ту війну... |
30.03.2012 21:37 Каранда Галина => Тетяна Чорновіл |
а є в укр мові "сіда"? |
30.03.2012 21:22 Тетяна Чорновіл => © |
 Спогади про війну завжди сумні... Щиро і сердечно написано! |