Листок від дерева
з рубрики / циклу «Розмова з природою»
Буває так, що вже здається -
Що скрізь навколо лише крах.
В душі збираєш хвильки-скельця
І швидко склеюєш в думках.
Буває так. Душа несеться;
Кудись далеко, до небес.
Втопити сум свій у озерцях
Серед безмірних теплих плес.
Буває так, що віра в’ється,
Але зникає корінь десь.
І вже втрачаючись від терцій,
Пливе мелодія сердець.
Буває так. Чи то здалося!
Напевно то наснився сон.
З’явилось дивне відголосся,
Надія дотиком долонь.
То лиш листок злетів на волю;
В останню подорож німу.
Зібрав у себе крихти болю
Й несе донизу всю біду.
В житті твоєму буде щастя,
Поглянь на листя цих дерев.
Один листочок від’єднався -
Воно ж росте, й цвіте тепер…
20.04.2011 23:45
