Андрій Гагін Вербиця, вербонька, верба
Вербице, вербонько, верба!
З тобою срібний річки спокій.
І тиха течія німа –
Малює контури потоки.
І дивно те, що у воді
Гілля колише також вітер.
Мов стрічки довгі неземні
Пливуть на місці твої віти.
І ти неначе не сумна –
Але поволі в воду плачеш.
Чи там сховалась таїна?
Чи істина – дорожча платин.
Як добре те, що вітер є;
Як тихо ллється також річка.
І лише дзеркалом вона
Малює чари з вітром вічно.
08.04.2012
11.04.2012 13:06 © ... => Тетяна Белімова |
Дякую Вам за цей чудовий коментар. Дуже приємно! |
10.04.2012 20:13 Тетяна Белімова |
 Вербна неділя й образ замріяної, не сумної, але чомусь заплаканої верби... Дуже романтично. Феміна меланхолічна, тому й плаче.... |
10.04.2012 18:07 Тетяна Чорновіл => © |
 Ти глянь! Ще й консолідуються проти мене!!! Раділи б, що я Вам верби розмножила! :))))))))))))))))) Самі ж у заголовку написали: ВЕРБИЦЯ, ВЕРБОНЬКА, ВЕРБА - три значить! :))))))))))))))))) |
10.04.2012 18:01 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую Тетяно! Одна була зранку ))))) |
10.04.2012 18:01 © ... => Каранда Галина |
Дякую Галино! Ті рядки були написані колись мимовільно. А цей вірш хотів вчора опублікувати - та забув це зробити ))))) |
10.04.2012 15:34 Тетяна Чорновіл => © |
Дуже гарно! Це про три верби чи про одну? :)) |
10.04.2012 15:25 Каранда Галина |
 гарно. шкода, що вже після свята скинули... Ваша вербна неділя минулорічна була шалено популярна останніми днями. |