Замальовка.
Крізь ледь помітне зелено листочків
Верби старої, що прокинулась от сну,
Крізь щебет птАхів, гулі голубів
Вдихаю відфільтровану весну.
Яскрава зелень замші - острівці життя,
Як виклик сірості асфальту,
До сонця пнеться молода трава
Сховавши у собі біленьку маргаритку.
Весняний вечір місто огортає…
Ховається яскравий промінь за фасади…
Старий костел мовчить, багато знає…
Старе каміння нікого не розрадить.
Розрадить тиша, прохолода вітру,
І монотонні гулі голубів.
Верби старої гілля-павутиння,
І ледь помітна незайманість її листків.
Дрогобич., 2012
