Чужими ми стали
Все, більше нічого не скажеш,
Себе їй не покажеш,
І навпіл серце розірвалось,
А так гарно все починалось.
Ми чужими стали,
Все, що можна, ми поховали,
Воно залишилося та минуло,
І любов`ю, як вітром, продуло.
Залишились в мене зошит та ручка,
Навіть без тебе це - класна штучка,
Все обдумавши, процаюсь з тобою,
І після цього не буду жити з журбою.
