Коли
Твоє мовчання мов закриті двері,
Ти вже давно перегорнула сторінки,
А я не можу жити в цій пустелі,
Коли пліч о пліч сходяться шляхи.
Коли сади буяють білим цвітом,
Коли здається райдужним життя,
Коли весна малює первоцвітом,
Душі моєї плинні почуття.
Твоє мовчання, але пахнуть квіти
І я віршами зорі запалю.
Вечірнє небо ллється розмаїттям,
Бо я тебе вже так давно люблю.
Люблю коли уста твої говорять,
Коли рожевим мальви зацвітуть,
Коли в твоїх очах є синь від неба,
Коли в дощу від щастя сльози йдуть.
