20.04.2012 22:52
-
516
    
  5 | 5  
 © Оля Стасюк

Мені боліло

Мені боліло
Я не знаю, коли закінчиться депресія....

Мені тоді боліло, як уперше.

У сльози влились крапельки дощу.

Ну не шуми, тонкий зелений верше,

Не можу, не виношу, не терплю!

Мені тоді боліло як востаннє,

Мені боліло сильно, як вві сні.

Мені здавались сміхом починання,

Я всміхалась навіть цій весні.....

Весна тому, можливо, налетіла,

Образлива, все ж жінка - все бува....

Надворі було холодно і біло,

В моєму серці ще жила зима.

Мені тоді боліло, як уперше!

Немов уперше так мені болить!

Та ні... Шуми, як треба, зелен-верше...

Кидай і далі сонцем мимохіть....

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.04.2012 13:30  © ... => Каранда Галина 

Ну от. ніхто не вірить....

 22.04.2012 12:28  Каранда Галина => © 

{#}

 21.04.2012 19:32  © ... => Андрій Гагін 

Дякую)

 21.04.2012 19:32  © ... => Тетяна Чорновіл 

В нас вже все розтало, чекатимемо наступного снігу. З болем.

 21.04.2012 19:31  © ... => Каранда Галина 

Ага, от якби такий укол - від суму до сміху, або переключка "депресняк-веселощі"...

 21.04.2012 19:30  © ... => Каранда Галина 

Від сирості - пеніцилін, профілактика запалення легенів....

 21.04.2012 19:29  © ... => Каранда Галина 

Дякую за розуміння... Пробувала робити психотренінги, для початку - визначати тип і в мене вийшов характер найслабший і найгірший, меланхолік!... Але то ще нічого. Депресія в мене хронічна, дивна трохи - бувають навіть істерики просто так, знічев"я. найбільше набрид песимізм. Мені в когось закохатися б, але в моєму оточенні нормальні кінчилися....

 21.04.2012 19:26  © ... => Каранда Галина 

Дякую! Мало бути "А я всміхалась" , але ворд - ще той поет.

 21.04.2012 19:26  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую) Щось не схоже, щоб юнацтву боліло....

 21.04.2012 19:25  © ... => Тетяна Белімова 

Ну нервові клітини вбиває точно, але в нас їх мільярди, вистачить) Дякую!

 21.04.2012 19:25  © ... => Лідія Яр 

Дякую) Вам теж)

 21.04.2012 19:25  © ... => Деркач Олександр 

Дякую)

 21.04.2012 12:39  Андрій Гагін => © 

Гарний вірш! Сподобалось! Тільки сумувати не потрібно!

 21.04.2012 11:55  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно! Бажаю тобі, Олю, назавжди згубити той біль у талих весняних снігах...

 21.04.2012 00:20  Каранда Галина => © 

Вірш неймовірно гарний, за стилем мені Ліну Костенко нагадав. а за твою депресію я б тебе побила, чесно. ти сама собі її надумала, погрузла в ній, і не дозволяєш собі з неї вибратися. я це розумію добре, бо сама була така. і мені надто пізно дійшло, яка я була неправа, дозволивши собі жити в цих емоціях. Російською це звучить "упиваться печалью". навіщо? можна значно краще і розумніше використати юність! не ображайся! я знаю, що ні чужий досвід, ні такі поради ще нікому не допомогли. Але якщо дійсно хочеш вийти з цього стану, порийся в гуглі, там  мають бути психотренінги різні. деякі з них справді ефективно працюють!

 21.04.2012 00:11  Каранда Галина => © 

Я всміхалась  Оля! поглянь... мені наче краще буде Я усміхалась

 21.04.2012 00:00  Ірина Затинейко-Михалевич 

сум юнацтва - такий ніжний, біль дівоча - така свята... дуже гарно!!!

 20.04.2012 23:39  Тетяна Белімова 

Олічка! Дуже ніжна й сумна поезія! З болем завжди важко миритися. Але я точно знаю, що те що нас не вбиває, робить сильнішими.

 20.04.2012 23:27  Лідія Яр 

Дуже гарно, зворушливо.
Нехай тобі ніколи не болить.

 20.04.2012 23:07  Деркач Олександр => © 

Про почуття-емоції не буду, а вірш сподобався, красива, поетична мова