Недрукована Привид
Я не читаю твоїх думок
І не вигадую хеппі-ендів
Я просто роблю в безодню крок
І стала більше курити з нервів
У тій кімнаті, де ти спиш
Лежить, як привид, твоє тіло
Я щось питаю, а ти мовчиш
Ти знаєш, я не цього хотіла...
Усе тобою тут пахне скрізь
Я зхожу з розуму вже від цього!
І в алкоголі тамую злість,
Хоч не вгамовується нічого.
В обіймах ночі чужої ти
А я в обіймах чужого ранку
А ми побачимось восени
Як щось залишим собі на згадку...
Ужгород, 2010
23.04.2012 17:37 © ... => Каранда Галина |
Я й залишила!)) |
23.04.2012 17:28 Каранда Галина |
 роздивилась уважно Вашу нову фотку. Класно!:) так треба ж було координати залишити!:))) |
23.04.2012 16:48 © ... => Каранда Галина |
Сумною була ота історія, от і вийшло щось таке... |
23.04.2012 16:47 © ... => Сашко Новік |
Дякую!)) |
23.04.2012 16:47 © ... => Володимир Пірнач |
=) |
23.04.2012 08:47 Сашко Новік |
 Сподобалось |
22.04.2012 22:02 Володимир Пірнач => © |
 Клас, все як я люблю) |
22.04.2012 20:01 Деркач Олександр |
 буває |
22.04.2012 18:24 Ірина Затинейко-Миха... => Тетяна Чорновіл |
 ви праві, ані алкоголь, ані куріння, ані злість не зарадять...і, мабуть, не "зхожу", а "сходжу"... |
22.04.2012 15:16 Тетяна Чорновіл => © |
 Тривожний вірш і шкідливі звички... Щось з тим тривожним, мабуть, треба робити... А що?... Відомо лиш Вам! |
22.04.2012 13:03 Каранда Галина |
сумно... |