27.04.2012 22:41
-
342
    
  2 | 2  
 © Чернуха Любов

Я схопила за крила птаха

Я схопила за крила птаха,

Колір пір’я небесно-синій.

Він тріпочеться бідолаха,

Немов був у купелі зимній.

Я почула його серденько,

Що вистрибувало із грудок

«Та не бійся мене, маленький,

Ображати тебе не буду».

Ти не хочеш ділитись щастям,

Я не стану дуже просити.

Ось тримай трохи хліба дітям,

Щоб знайшли сили полетіти.

Мабуть я щаслива людина,

Мої сни не тривожить заздрість,

І простенька пісня пташина,

Неповторну дарує радість.



м. Кривий Ріг, квітень 2012р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.04.2012 10:12  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую!

 28.04.2012 09:58  Володимир Пірнач => © 

Ви мене розчулили з самого ранку..

 28.04.2012 09:55  Деркач Олександр => © 

Головне почули його серденько

 28.04.2012 09:40  Каранда Галина => © 

:) а-а-аа, тоді ясно!)

 28.04.2012 09:29  © ... => Каранда Галина 

Думала, що птаха-щастя, та й хапала, а потім зрозуміла - обійдуся

 28.04.2012 01:35  Каранда Галина 

а навіщо, щоб нагодувати, хапати за крила?