Забриніла
Забриніла струна під небесним плащем,
Де із місяцем зорі танцюють,
Голос Ангела линув в повітрі дощем,
Звуки ніжні й бездушних чарують.
Забриніла сльоза від мелодій терпких,
Бо в словах глибина неповторна,
А в слідах від потоків солоних, липких,
Мить відродження – чудотворна.
Забриніла душа в мелодійності хвиль,
Через простір свинцевої ночі.
Вітер звуки розносив за тисячі миль,
Пісні довге життя напророчив.
м. Кривий Ріг, квітень 2012р
