Не поспішай, само прийде
з рубрики / циклу «Моє життя - мій скарб»
Я поспішав дорослим стати, -
За ніч би виріс залюбки.
Життя навчило цінувати
Дитинства раннього роки.
Дитя мале невтомно скаче,
Гуцикає, аж "гай шумить".
Як боляче - воно заплаче,
Та все забудеться за мить.
Не думає про хліб щоденний,
Тягар сімейний не несе,
Та й батько на курорт південний
Малих на втіху відвезе.
Хоча..! Бувало стільки горя
На плечіки гливкі впаде:
Загубить іграшку на морі,
Чи просто настрій пропаде.
Життя - заплутана куделя, -
То гарні, то погані дні.
Мої життєві каруселі
Приємно згадувать мені.
Донецьк, 11 вересня 2007 року
