Помста
з рубрики / циклу «моє..»
Я загублюсь в темряві душі твоєї
І ти відчуєш океани болю
Залишу там скалу ненависті своєї
Яку не вирвеш ти зсередини на волю
Ти годував трапезами брехні й образ
Тож дякую тобі велике, я сита
Тепер придумуєш для мене сотні фраз
Щоб знову я повірила, та я не та
Тепер я ангел, вигнаний із раю
Від мене не втечеш нікуди
Я створю тобі пекло, обіцяю
Ти будеш там горіти як всі грішні люди
Відчуєш ти у собі біль і страх
Й роз’їдять тебе усі мої страждання
Появляться у тебе сльози на очах
І ти згадаєш що таке благання.
