Чи з любові, чи то з жалю
з рубрики / циклу «ГУМОР»
«Змія пішла до коваля:
— Ковалю, ковалю! Скуй мені такий тоненький голосок, як у Телесикової матері!
Коваль і скував.» (з народної казки)
Публікація навіяна ідеєю кування голосів у казці «Телесик»
і ідеєю поліпшення світу у вірші «Я хочу обійняти світ» Л. Чернухи.
— Ковалю, ковалю! Скуй мені такий тоненький голосок, як у Телесикової матері!
Коваль і скував.» (з народної казки)
Публікація навіяна ідеєю кування голосів у казці «Телесик»
і ідеєю поліпшення світу у вірші «Я хочу обійняти світ» Л. Чернухи.
Чи з любові, чи то з жалю
Ти, ковалю мудрий вічний,
Прошу, скуй мені, ковалю,
Ніжний голос поетичний.
Я б натхненно так співала
Вдень і в глупу ніч чарівну,
Всім на щастя дарувала
Квітку папороті дивну.
А пісні б такі творились
Звуки щиро так лилися –
Всі б на війнах помирились
І додому розійшлися.
Мала б квилити щоденно,
Коли треба, й вовком вити,
Щоб у світі всім стражденним
Їх недуги заживити.
Як живеться? Помаленьку!
Все байдуже, Слава Богу!
Не знайшлося коваленка
В світі мудрого такого.
А коли, бува, й знайдеться,
То кувать таке не хоче…
Чортівня якась плететься
В повний місяць проти ночі.
.gif "{#}")
