Берег любові
До любові берега стали кораблі
І ступив ти впевнено по моїй землі,
Тут сріблясто-перляно крапнула сльоза -
Оплела відлюдне серце запальна лоза.
І загарбником уторгся ти в мої світи,
Тож тепер бери, що хочеш, тільки не іди!
Ти рукою кам`яною взяв мене в полон,
Та забравши із собою, розділив свій трон.
