Кришталь
Цей час і простір - вічності раби
Невільники чужої волі,
Ми йдем кудись щоби прийти,
Щоб не згубити подарунок долі.
Цей день і відстань - давні вороги
Ведуть тебе, несуть поволі.
Туди, де дух бажає боротьби,
Де сотні мертвих вже в полоні.
А ти, все йдеш, немає що згубить.
Інакше не врятуєшся від болю.
А ти все віриш, і віру не розбить.
Не вкрасти і не змити кров`ю.
Долаєш чужі крики і чужу печаль,
Минаєш сотні стежок предковічних.
Несеш любов - тонюсінький кришталь
Через усі шляхи й світи містичні.
Для чого все це? - запитаєш ти
Кому ще вірити, кого іще бороти?
Любов, як дивне чудо берегти
І не шукати іншої турботи.
Для тебе я несу тонкий кришталь,
Для тебе я люблю і снігом тану,
Для тебе є мій біль й моя печаль,
Для тебе кращою за всіх я стану.