24.11.2009 05:00
-
916
    
  - | -  
 © Янголятко

Кришталь

Цей час і простір - вічності раби  

Невільники чужої волі, 

Ми йдем кудись щоби прийти, 

Щоб не згубити подарунок долі.  


Цей день і відстань - давні вороги 

Ведуть тебе, несуть поволі. 

Туди, де дух бажає боротьби, 

Де сотні мертвих вже в полоні.  


А ти, все йдеш, немає що згубить. 

Інакше не врятуєшся від болю.  

А ти все віриш, і віру не розбить.  

Не вкрасти і не змити кров`ю. 


Долаєш чужі крики і чужу печаль, 

Минаєш сотні стежок предковічних. 

Несеш любов - тонюсінький кришталь  

Через усі шляхи й світи містичні. 


Для чого все це? - запитаєш ти  

Кому ще вірити, кого іще бороти? 

Любов, як дивне чудо берегти  

І не шукати іншої турботи. 


Для тебе я несу тонкий кришталь,  

Для тебе я люблю і снігом тану, 

Для тебе є мій біль й моя печаль, 

Для тебе кращою за всіх я стану. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!