Невдала спроба
з рубрики / циклу «Моє життя - мій скарб»
На себе вільну викроїв хвилину,
Писати віршик по обіді сів,
Пошарудів у мізкових клітинах,
А там не вистачає точних слів.
Тож, голову поклавши на долоні,
Заліг у дрейф, очікуючи Муз.
Прийшов Морфей, стиснУв перстами скроні,
На тім процес до вечора загруз.
"Вставай, нарешті, скільки можна спати?" -
Дружини голос чується м`який.
Шкода, а так хотілось описати
Свого життя яскраві сторінки.
Донецьк, 3 жовтня 2007 року
.gif "{#}")