Заборонена любов
Охопило вогнем замордоване тіло,
Спину рвали проростки крила.
Серце разом з душею стогнало і вило
Це любов заборонена йшла.
Підсвідомості грати спиняли нахабу,
Не хотілося змін рокових,
Кожен день у конвульсіях билося слабо
Тіло сповнене страхів смішних.
Скільки раз вже палило нутро і мізки
Почуття, що здавалося вічним,
Та конаючи стервом таким громіздким
Видавалося браком фабричним.
На цей раз обіцяло інакшим прийти
Та свідомість ще слабо пульсує.
І прорвалось крило. Серце каже – лети.
Старі рани душа бальзамує.
м. Кривий Ріг, травень 2012р
