а знаєте якого хочеться чуття?!

щоб цілували не вуста

а скроні

щоб не шукали поглядом в очах

безмірної любові

не затуляли свої вуха і серця 

долонями

і щоб мовчання стало 

голосним

і щоб для іншого готовність 

як на морі

щоб не було пояснень

чи якихось дорікань

а розуміння

як найвищий прояв

довіряння

у певній мірі це могло б зійти

і за кохання

тоді б нудьга настала

невблаганна

і утопічність стала би

буттям

тоді сказала б я

"Господь, врятуй мене від доброти,

бо тільки злість в усі часи буває геніальна!"

зима 2012