Вереснева ніч
Вірш про вересень
Ось вереснева тиха ніч –
Застигше золото до рання.
Я осягнула одну річ –
У осінь розквіта кохання.
І не такий холодний дощ,
Який наздожене в дорозі.
Печаль, мене більш не тривож
І не чекай від мене сльози.
Чому ж повинна плакать я?
Щаслива осінь… як і літо.
В моїх думках – твоє ім’я,
Що теплотою оповите.
Час пробіжить і у вікні
У таку ж ніч засяє сріблом.
Тоді б, напевно, у пітьмі
Я вслід за осінню побігла.
м. Кам’янець-Подільський, 1.09.2009
