Сон нічного озера
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Відлуння пахощів медунки
В цикад сюрчанні розчинилось,
А ніч за тіней обладунки
Ховає те, що ще не снилось.
У сяйві місячної ласки
Ясніє берег чередою,
Спить озеро в серпанках ряски,
Зітхає темною водою.
Принишкла ніч між осокою,
На жаб лиш шикає сердито,
Світанку звабою п’янкою
Боїться озеро збудити.