Думок роїться повна голова
Їх пов’язати у довершеність не в змозі,
Як обернути в щирі фрази і слова,
А не вигнанками лишити на порозі.
Доки сформуєш правильний потік,
Стає ця тема вже не актуальна.
На волю випустиш душі своєї крик,
Та виявилось сутність аморальна.
Копіювати зміст, манери, форми,
Не підіймається, дрижить моя рука.
Хоч не пройдусь ні бурею, ні штормом,
Але й байдужість не побачать у рядках.
м. Кривий Ріг, травень 2012р
