зараз вже немає майже таких начальників, що з низів вийшли... пам"ятаєте, як у дворян, при народженні у військо записували, щоб до 18-ти вже в високім чині був... а зараз ще легше це робиться...
Правдиво. Гарно написано. Я думаю що найкращі начальники це ті хто пройли весь шлях із самого низу, бо поки не зїсиш чествого хліба, то не знатимеш справжній смак ікри. Так на кожній роботі. А мозок витрушують на всіх посадових рівнях. Ось цитата із книжки яку я дуже люблю (адміни вибачайте, це класика): И вот — я торжественно объявляю: до конца моих дней я не предприму ничего, чтобы повторить мой печальный опыт возвышения. Я остаюсь внизу и снизу плюю на всю вашу общественную лестницу. Да. На каждую ступеньку лестницы — по плевку. Чтоб по ней подыматься, надо быть жидовскою мордою без страха и упрека, надо быть пидорасом, выкованным из чистой стали с головы до пят. А я — не такой.
) ну, двояке значення я і вкладала, свідомо. :) сила двозначності)))) Саш, так а хіба твій вірш був оптимістичніший? ледь до сліз не довів!)
23.05.2012 23:35 Лідія Яр
А хто ж нас учив дивитися з гори? А покора - то, мабуть з молоком матері українцям передається, слава Богу, що не усім поголовно. Сподобалось, і настрій навіть відчувається .
Приємно "вильми", то рідне... а вірш, роздуми подобаються, інколи - лінь, інколи дійсно попадаєш в матрицю, а десь просто побоялись і мрії забувають нас, а ми потім пишим такі вірші, як я сьогодні
23.05.2012 20:34 Сашко Новік
класно, хоч і песимістично. про рибу сподобалось. завантажили, з досягненнями НТП, тепер читається двояко. чи то матриця чи товарний вагон))
