Щось схоже на смуток...

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

сіро...

Щось схоже на відчай, -

Коли опускаються руки.

Відчути єднАння з дощем…

ДушУ я потребу

Цю сірість із себе стряхнути.

Так звикла марніти…

Та сонечко ж вигляне ще?

25.05.2012

Візьміть участь в обговоренні

27.05.2012 10:38 Оля Стасюк

куди воно дінеться? Сашко малий он прибіжить, скине щось і сонечко вигляне)))

27.05.2012 08:24 Деркач Олександр => ©

Гарно, чудово ннаписано і головне стан схожий на відчай - не надовго

27.05.2012 00:42 Тетяна Белімова

Вигляне, не сумнівайтесь! Ви повинні вірити, й усе здійсниться!

26.05.2012 09:06 © ... => Тетяна Чорновіл

просто звикла до того стану і не хочеться щось міняти... а треба!

26.05.2012 09:04 Тетяна Чорновіл => ©

Все пройде, як і дощ!

всім дякую за відгуки.

25.05.2012 22:26 Лідія Яр

Відчути єднання з дощем-знайоме бажання Класно написано1

Скоро будете просити щоб сонечко знову сховалося..

25.05.2012 19:30 Мальва СВІТАНКОВА

схоже до мого теперішнього стану після втрати...і мозок розуміэ....а серце вірити не хоче!