Німа ніч за вікном
Німа ніч за вікном - який там сон!
Який там спокій, одне мовчання...
Без слів моє благання - тихий стон.
Кожен вірш може бути останнім
У стані спокою, чимось сповнений,
Чи може кимось... А може кинутись
На зустріч небу і слів не знайдених,
Знайти там нагорі і потім знову вниз...
Ні, біля сонця не згорю я, обіцяю.
Обминаючи комети, облітаю зорі.
Тобі одну принесу, ти чекала, знаю.
Твої очі такі глибокі, такі прозорі.
Я б написав про тебе твір прозовий,
Я скинув би до долу зорі і все небо,
Зняв би фільм, зібрав би всі епізоди
Життя, тільки б чужою мені не була!
Полтава, 29 березня 2012р.
