24.05.2012 17:40

-

197

4 | 4

 © Оля Стасюк

Ранок

з рубрики / циклу «Рідна земля»

Запахли зорі полинами.

Народжувався день новий.

Художник малював думками

Пейзаж брунатно-золотий.

Співак писав ще "фонограму",

Щоб не упасти в бруд лицем.

І душ наповнювались храми

Новим, ще не гріховним днем.

Поет один меланхолійно

Про почуття свої творив.

А інший, випивши снодійне,

Крізь сон про гроші говорив.

Всі день зустріли як попало -

хто у хоромах. хто в кутку,

Кого ця ніч дощем застала.

Хто притуливсь на моріжку...

Художник закінчив картину,

Співак без голосу затих.

Поет спалива всю писанину

І взявся за старий диптих.

Крізь небо крокували стежки

І розпаляли хмар танки

Береза вішала сережки

На трав`янисті кожушки.

День не питав чиєїсь згоди -

Народжуватися чи ні.

Він приступом узяв народи.

Хоча і більшість - уві сні.