Спить натомлений день
з рубрики / циклу «про кохання»
Заколиханий місячним сяйвом.
Ніч духмяна, п`янка
З соловейком гуляє в саду.
Ми з тобою уже
В тім садочку ніколи не сядем
І до дому тебе
Я ніколи вже не проведу.
Наше щастя, мабуть,
Натомилося теж і заснуло.
А розлуки змія
Заповзла уже в наші серця.
В ніч оцю, чарівну
Я так хочу, щоб ти не забула,
А всесвіт не має кінця.
19.05.2012р
