Бондар Ірина Василівна Один
А ти залишився один посеред поля,
І вибираєш бік в який іти.
Як далі жить тобі покаже доля,
а я прошу за все мене прости.
Ти вже один серед нічних туманів,
З тобою воля ти її шукав.
Може й прощу слова твоїх обманів.
Ніколи не прощу, що не кохав.
29.05.2012 19:55 Каранда Галина => © |
 сподіваюся, Іра пробачить нам балачки не по темі в її публікації. Буває таке в нас, не ображайтеся. зате велика кількість коментарів зазвичай заводить у вірш нових читачів. |
29.05.2012 18:50 Каранда Галина => © |
) у Ксениних вустах то - комплімент, вона ж це сказала "про нас", тобто й про себе. так що то не страшно, то звучить гордо!:)))) |
29.05.2012 17:39 Тетяна Чорновіл => Деркач Олександр |
|
29.05.2012 09:39 Деркач Олександр => © |
 Ох ці жінкм - то не прощають, що кохав, то не прощу, що не кохав, а коли кохаєш то нема за, що прощати - а так хочеться, щоб хоч за щось прощали |
28.05.2012 21:39 Каранда Галина |
вірш гарний |
28.05.2012 20:51 Тетяна Чорновіл => © |
 Сумно... |
.gif "{#}")