Моя недопита любове,
Ти знову до мене прийшла -
Крізь сни вій, засніжених болем,
До мене дорогу знайшла...
Зігріла уламки серця
Терпким ностальгійним вином,
І щастя, що вже не вернеться,
Мені намарила знов...
Торкнулась вітрами надії
До зболених вуст душі,
Й мої нездійсненнії мрії
Зросила сльозами дощів.
Крізь свинцевий асфальт
І зневірений осуд юрби
Я кохатиму так, як ніхто не кохав,
Тільки я, тільки ти...
Моя знедолена любове,
Я віддала тобі життя
І небо, й зорі, сушу й море,
А ти жадала каяття...
Моя безсмертная любове,
Дай сили до останнього іти,
Крізь сумніви й насмішки самоти
Не залишай мене на поталу юрбі...
