Діорама

з рубрики / циклу «Нуртовище думок»

…так усе й справді штучне тільки різні рівні,

напевне, а може навпаки, ніщо не штучне?

Ксенія Ен

Що природнє – де видумка – маска

Усвідомлять думки, відчуття.

Все є справжнім, і навіть поразка,

Що це поле мов штучне буття.

Так, думки не фальшиві про штучність:

Рівномірні рядки звіддаля.

Хто творець, чи природа, чи учні –

Мабуть той, хто майструє зерня.

І чого тепер в ньому тут більше –

Чи важливо, чи є та межа.

Поєдналося в ньому як в вірші

Просте слово й поета душа.

02.06.2012

Візьміть участь в обговоренні

06.06.2012 20:02 © ... => Деркач Олександр

Дякую!

06.06.2012 20:02 © ... => Володимир Пірнач

Дякую!

06.06.2012 20:02 © ... => Сашко Новік

Дякую! Гарний тандем ))))

06.06.2012 20:01 © ... => Каранда Галина

Дякую Галино!

06.06.2012 19:56 © ... => Тетяна Чорновіл

Дякую Тетяно! Саме так! Ще дискутуючи, я намагався це сказати! І Ксенія, практично до цього висновку дійшла! Немає абсолютності у всьому! І кожен все бачить по своєму. От і вилилося все в вірші ))))

06.06.2012 11:58 Деркач Олександр => Тетяна Чорновіл

Сподобалось, а по темі згоден з п.Тетяною

05.06.2012 12:50 Володимир Пірнач

Кульно,
закінчення дуже сподобалось.
Плюсую.

04.06.2012 18:34 Сашко Новік

Просте слово й поета душа-чоткий тандем)

03.06.2012 18:17 Каранда Галина

про зерня дуже сподобалося.

Прекрасно сказали про слово і душу поета! Кожен створює сам свій світ. А де в ньому штучність, а де реальність???? Одному Творцю відомо! :)))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ