Поснули квіти

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Між зілля запашного в лузі.

Я літній ночі вибачаю

Лілові пахощі ілюзій.

Глянь, за дрібними пелюстками

Медове небо заховалось!

Не пиймо спраглими ковтками

Те, що до нас ще не збувалось…

Де взяти оправдань резонних,

Чом літніх снів ми обпилися?..

Між іван-чаю квітів сонних

Щасливі зорі розбрелися.

Візьміть участь в обговоренні

06.06.2012 11:15 © ... => Деркач Олександр

Дякую! :)) Ви вмієте знайти суть! Навіть сховану у пахощах іван-чаю! :))

06.06.2012 11:11 Деркач Олександр => ©

Красиво, спасибі ілюзіям)

04.06.2012 19:38 © ... => Николай Брага

Дякую! Приємно! :))

04.06.2012 19:37 Николай Брага

гарний вірш {#}

04.06.2012 18:39 © ... => Сашко Новік

Дякую! :))

04.06.2012 18:36 Сашко Новік

класно

04.06.2012 12:11 © ... => Каранда Галина

{#} Дякую! :))

03.06.2012 19:44 Оля Стасюк => ©

а, знатиму)) мені воно на буркун схоже....

03.06.2012 18:20 Каранда Галина

вірш шикарний.
діалог и теж сподобалися!) особливо з Наталею!))

Цикорій - то Петрові батого, а Іван-чай - це те, що на зображення. Дуже запашне зілля! :))

Дякую! Кожного дня стикаєтесь з такою красою! :))

03.06.2012 17:12 Оля Стасюк

Красиво.... А іван-чай - це цикорій?

03.06.2012 15:49 Лідія Яр

І луг, і іван-чай. все до болі знайоме.
Це я про те що у мене ця вся краса прямо біля двору
Класно написано!.

Дякую! :)

Гарно! Сподобалось!