06.06.2012 12:41

-

174

4 | 4

 © Чернуха Любов

У чебрецях

У чебрецях, розбещена, в фаворі,

Стелила нічка літечку матрац.

Сама схилялась перед ним в покорі,

Ростила трави, зм’якшувала плац.

Як лиш могла, щоденно прогиналась,

Просила, дай хвилину, а чи мить,

Я ще не встигла, я не нагулялась,

Чому так сонце сходити спішить?

Мовчало літо, знову невблаганне,

Суворо нічці рахувало час.

Їй на утіху, підбере старанно

Із зорепаду чарівних прикрас.

м. Кривий Ріг, червень 2012р