Третя
Йде Петро торговим центром, огляда вітрини,
Щось шукає, бо «на носі» в жінки іменини.
Бачить, акція рекламна у якійсь крамниці –
«В нас до свята подарунки кожній третій жінці».
Той очам своїм не вірить. Як таке буває?
Те саме, що «на халяву» хтось щось наливає.
Як ото є дійсно правда, не якісь дурниці, –
Значить, нині пощастило моїй любій жінці.
Миттю він туди «влітає», продавчиню кличе:
– Ви скажіть, чи то є правда, що в рекламі пише?
– Ми ж серйозний магазин. Повірте, чесний люде!
Бачте, пише: кожній третій. Значить, так і буде.
Ви приводьте свою жінку, щось нехай купує.
Буде жінка точно третя, – значить, подаруєм.
Через мить удвох вбігають: – Де ті подарунки?
Й тичуть гордо продавчині паспорти у руки.
Продавчиня аж сміється. Їй, звичайно, дивно,
Як то жінку він «притяг» отак оперативно.
– А для чого паспорт взяли? Ми ж не говорили.
– Як для чого? Щоби ви мене не надурили.
Ось мій паспорт, ось її – сказав щасливий Петя, –
Щоби знали: жінка в мене – офіційно третя…
2012