Серпень
Утро чудове, благословенне,
Б’ється у серці жага,
Тихо надворі, сонце вже сходить,
Прийде і осінь до нас.
Вранішнім часом мелодія тиха,
Заграє у лісі, співа,
Поле проснеться, у відповідь наче,
почнуться у полі жнива.
І забринить сива пташка у полі,
Сонце теплом засія,
І зашумить своїм співом веселим,
Поле красою заспіва.
Все розпочнеться тихо, нестримно,
Гомоном наших сердець,
Природа дає красоту і чарівність,
День розпочався – вперед.
Поле широке, безкрає, прекрасне,
Сповнена цвітом земля,
Хліб ще стоїть у копнах, понад лісом,
до горизонту – жнива.
Люди спішать і радіють, як діти,
Щедрому дару землі,
Небо сміється у відповідь, тихо,
Сонце радіє Землі.
Одвічна робота Землі, Хлібороба,
Поряд ідуть у труді,
Бажана мрія здійсняється двічі –
Один раз у серці, й житті.
Стелеться небо, схиляються віти,
До рук хліборобських, в зерні,
Будьте розумні, багаті й щасливі,
Люди на рідній Землі.