Заштрихувало ледь-рожевим...
Межу між небом і землею.
І сонце з німбом королеви
Для зір відкрило галерею.
Розмазав вечір сизий морок
І вітер вдарився у танець.
Підкинув в пристрасть ночі голок
Ще й місяць - зоряний коханець.
Повітря повне ароматів,
Текло судинами до ранку
І рухи вітру - вайлуваті,
Тріпочуть хмари, мов фіранки.
м. Кривий Ріг, червень 2012р