О, юна чаклунко!
О, юна чаклунко!
Сестрице грози,
Донька ураганів, негоди!
Надпивши чарунків
З трави і лози,
Пізнали в житті насолоду.
Від кольору снів,
Від крилатих пісень,
Від ніжних миттєвостей казки,
У серці надрив,
Уквітчаний день
В обіймах кохання і ласки.
Жагуча, нестримна,
Різка, говірка
В тобі є і мудрість і врода.
Спекотна і зимна,
Солодка, в’юнка,
Володарка світу - природа!
м. Кривий Ріг, червень 2012р