28.06.2012 11:50
-
290
    
  5 | 5  
 © Польовий Дослідник

Останні краплини того 

Що в суті своїй невичерпність

Зникають у відстані днів

Щасливі хвилини розмов

Втрачають коштовність у серці

Незайманий колір змарнів

Солодка весна з кожним сном зав`ядає

Квітучі сади зображають минуле

Відпущеним птахом у небі зникає

Кохання що марність надії відчуло.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.06.2012 14:33  Андрій Гагін => © 

Гарно!

 28.06.2012 16:57  Каранда Галина 

гарно. у мене воно чомусь засоціювалося з японськими хайку, хоч і інша форма... а от за суттю - близько...

 28.06.2012 12:48  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний вірш!

 28.06.2012 12:19  Деркач Олександр => © 

Класно