Експромт під відкритим небом
з рубрики / циклу «Час, сьогодення, кімната»
Світ це безодня, в якій уже тоне,
Віра і правда й гріхів моветони.
Боляче? Так? – Знов на голову стали -
Кличуть когось грошові п’єдестали.
Хочеш дивись: або вниз, або вгору;
Тихо молись, чи кляни все суворо:
Суті не змінить, не винайде правди -
Поки вважаєш себе безпорадним.
Світ цей не винен: він істинний, щирий -
Ми лиш погрузли в життєвому вирі.
Ні не безодня: я мрію про море!
Та на городі, полю помідори!
червень, 2012
