Відібрані небом
Пам’яті Миколи Обуховського та всіх захисників, загиблих у російсько-українській війні
І визирнуло небо з-за плеча.
І перший лист ударився у шибку.
Він без валізи, шолома й меча
З пташиним клином відірвався швидко.
З розбігу відштовхнувся й полетів.
А на спині не парашут, а крила.
Тепер у тебе, небо, й поготів
В пріоритеті молодість і сила.
Летять у вирій хлопці молоді…
Навоювались і гайда додому.
А в рідну землю – тіло у труні,
А рідній мамі – море сліз і втому.
Соколики, невтомні вояки!..
Захисники, відібрані війною.
Зробивши добрі справи, на віки
Бринять в душі відтятою струною.
Київ, 15.09.2019