Сіріло
з рубрики / циклу «ВІТАННЯ»
Сіріло. Сонце кралось, мов агресор,
Дурило ніч, розпечене і хитре,
Зітхнув на всю потужність десь компресор,
Засмоктуючи в маркети повітря.
Задуха від асфальту знов метнулась
В жаркого міста фауну і флору,
Мережа водогонів захлинулась.
Питвом мутним із щедрим вмістом хлору!
Злий вентилятор видав перші схлипи,
Забувши спокій ночі наостанок,
З-за штучних трав акваріумні риби
Не випливали довго на сніданок.
Нюх кава сурогатом лоскотала,
Нудотний ранок сірістю гнітився…
В цей день липневий, я собі гадала,
Між добрих хтось злостивий народився…
