Чому так трапилось?
з рубрики / циклу «Про долю»
Чому так трапилось не знаю,
Чи в такий час тебе зустрів,
Тебе життя все пам`ятаю,
Одну тебе я полюбив.
Я не забув тебе кохана,
Великі очі голубі,
Для мене ти тільки жадана,
Ти весь мій вік в моїй душі.
Моє ти серце полонила,
Забрала ти його навік,
Але мене ти не любила,
У тебе був вже чоловік.
Для тебе був я, як та цяцька,
Що можна викинуть в сміття,
А ти була така жорстока,
Зламала все моє життя.
Я згоден все тобі простити,
За марно прожиті роки,
Щоб поцілунки ті відчути,
Такі гарячі і палкі.
І кожну ніч аж до світання,
Я буду згадувати знов,
Зрадливе те своє кохання,
Ту покалічену любов.