16.07.2012 20:59
-
199
    
  2 | 3  
 © Ксюшка Жайворон

На даху

Підіймусь  на  власного  будинку  дах,

звідти  весь  світ  маленький  і  мій,

там  нижче  за  мене  високий  страх,

і  думки  відлітають,  як  птиці  у  вирій.


Щоразу  спостерігаю  одну  й  

                                     ту  ж  картину,

як  люди-мурахи  метушливо  біжать,

щоб  завтра  прожить  іще  одну  днину,

щоб  все  ж  таки  кимось  для  

                                       когось  стать.


Та  спуститись  я  мушу  і  бути  як  люди,

у  всім  недалекому  світі.

Щоб  бути  постійно  ніде  і  усюди...

Спуститись,  щоб  знов  заблукати  у  літі!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.07.2012 10:50  Володимир Пірнач => © 

Ідея гарна, але варто попрацювати над словами.
І ще одне: ви не мусите бути такою як всі, не ставте рамок і не портапите в шаблон, сводоба думок, свобода вибору от найвища цінність.
Сподобалось.

 17.07.2012 00:04  © ... 

дякую

 16.07.2012 22:11  Каранда Галина 

там  нижче  за  мене  високий  страх - класно!

 16.07.2012 21:52  Деркач Олександр => © 

Цікавий роздум